День рождения поэта

29 июля.


ДР Наталi Мазур.

* * *
Летіли лелеки, лишаючи в небі "курли".
Летіли здалеку, спішили до рідного дому...
На крилах весну і надію на щастя несли  
На землю Вітчизни летіли, долаючи втому.
 
Їх кликала пам'ять батьків і священна земля,
І теплі дощі, і молочні тумани світання.
І стежка в'юнка, на якій рудокосе маля
Так довго рукою махало услід на прощання...
 
Їх кликали трави, що буйно росли бережком,
І запах п'янкий чебрецю, материнки і м'яти.
І гамір хлоп'ят голопузих над тихим ставком,
Коли понад вечір вони прибігали купатись.
 
Вкладали у мирне "курли" вічну радість і щем,
І світлу любов, і надію, та віру пташину,
Бо в ріднім краю жити краще для них, та іще:
Зрікатись не вміли ніколи птахи Батьківщини.

30 июля.


ДР Світлани Іщенко.

СВЯТО ТРІЙЦІ У БАТЬКА
Пахне м'ятою у хаті –
Мов уклін творцю.
На зеленому, на святі
Чай із чабрецю.
Тьотя Галя: "Хоч поїжте", –
Варяться борщі...
Ув Очакові весь тиждень
Йдуть дощі.
А в Карелії багацько
Сосен та озер –
Пом'янули: батьків батько
Як з півроку вмер.
"Бракувало коштів їхать.
Похорон. Невже? –
Батько мне хлібини крихоть, –
Не простивсь – а вже...
А моєму ластів'яті
Вічний хрест митця..."
Пахне м'ятою у хаті –
Трійця у вітця.

31 июля.


Автор и исполнитель песен
Олег Винник
сегодня родился.
Он поет свою песню НАДКУСИЛИ МІСЯЦЬ ЗОРІ:

1 августа.


ДР Іллі Галайди.

МАТЕРІ
Втомилось сонце від роботи
і ледве боком понад хати
полізло заспане поспати
за верх високий.

І ти втомилася, а все ж
вела мене у яр глибокий,
щоб зілля свіжого нарвати,
щоб хворість і біду ним відігнати,
а я благав: «Візьми, візьми мене на плечі.
Як виросту — тебе я сам візьму на плечі».

Ось я і виріс вже,
а з обіцянкою залишився в боргу.
Сидиш собі на стільчику сивенька,
як пам'ятник людської доброти,
і дивишся у вечір так тихенько,
а я від сорому горю,
що я перед тобою в вічному боргу.

2 августа.


Родился
Олекса Ющенко,
на стихи которого звучит песня ТЕБЕ Я КЛИКАВ в исполнении Михайла Гришка (муз. П.Майбороди):

3 августа.


Родился
Віктор Кушнір.

ЛЕГЕНДА ПРО МАК
У лікарні мені сняться
червоні маки...
С. Будний

Боліли хлопцям руки й ноги,
Й палати, наче матері, тужили.
І тоді з далекої дороги
Юнак приходив, з пилу посивілий.

Чи з пилу? Чи з тяжкого болю?
Того не відало червоне літо.
В руці гарячим маком з поля
До білого сміялось дивосвіту.

А що пов’язаний бинтами,
Те не смутило очі гарячкові,
Лиш мак над спраглими вустами
Вогнисте сходив мужнім, гордим словом.

4 августа.

Родился
Перси Шелли,
стих которого перевел на украинский язык М.Тихий, музыку к стиху написал М.Жербін, а исполняли песню очень известные певицы. Сейчас поёт Лєна Штефан:

5 августа.


ДР Наталі Чибісової.

* * *
Дощик шкрябається в вікна. 
Винних, як завжди, немає. 
То була така отрута 
від якої помирають.

Але завтра буде завтра, 
а не вічності пенати. 
То така щоденна праця — 
воскресати… воскресати…

6 августа.


Родился Петро Федотюк.

* * *
Непорочна діва
Підставля уста,
Кучерявим дивом
Ніжність пророста.
 
Мов черлений келих
Тулиться до губ,
Повен білим хмелем,
Повен знад і згуб.
 
Ця голівка-сонях,
Мрійний язичок…
О магічний сором
Грішних казочок!
 
Ніжна орхідея…
Перший плоті дар.
Неофітка – фея
П’є жаги нектар.

7 августа.


ДР Наталки Янушевич.

НОСТАЛЬГІЯ
Вже літак. One way ticket, звісно.
Неповернення обрій твій.
Всюди люди з одного тіста,
Як наважився – то не стій.
А думки  - як скажені оси:
Ні, щоб думати наперед,
То вони у дитинство просять,
Де сорочку мама пере.
Де по бузькові – на копиці,
Де по квітоньці – на стеблі,
Де найбільше, що накопичив,
У долоні вкладеш малі.
Де по дідових зморшках вкотре
Родоводу основи вчив,
Поки вечір червоний котить
Кругле сонце в село між нив.
Де слова – баранці на празник,
Де ріка – супокій часів…
І полинув би серцем зразу,
Але …ти у літак вже сів.

8 августа.


ДР Василя Чубура.

* * *
Коріння дерева життя
Зміїться глибше дня і нощі.
Ні вороття, ні каяття...
Попереду – підземні прощі.
 
Одним гадати, іншим - знати,
Як відбуається усе це:
Змію у вузол зав’язати
Й отрутою зцілити серце.

9 августа.


Родился
Пантелій Любченко.

* * *
Як ущухнуть в серці
стомлені тривоги,
Заметілі білі
скроні заметуть,
Щирою душею
повернись до Бога
І збирайсь неквапно
в незворотню путь.
 
Позгортай в клубочки
пройдені дороги,
У хустину чисту
правду, що нажив.
Мудрість урочистим
хай смиренням вродить,
Якщо сіяв в серці
мудрість а не гнів.
 
Не готуй з собою
срібла ані злата,
У краях тих дивних
гроші не в ціні,
Бо дорожче злата
там любов від брата,
Якщо любиш брата
на святій землі.
 
Як спереду ляже
шлях твердий як скеля,
Що від нас у вічність
чумаків повів,
Хай під ноги босі
Бог тобі простеле
Ту любов якою
ближнього любив.
 
Як ти в полі бою
воїн був відважний,
Не хвались у Бога
кров’ю перемог.
Гори трупів вражих
разом переважить,
Зраненому даний,
лиш води ковток.
 
Під Чумацьким шляхом
сяйво пломеніє.
На землі без тебе
день новий почавсь.
Хай тобі простяться
всі гріхи земнії,
Так як серцем добрим,
іншим ти прощав.

10 августа.


ДР Романа Лубківського.

* * *
Чистою-чистою, білою-білою
Рання зима була.
Кажуть, що біло ти зацвіла...
Не уявляю тебе посивілою.
Чи то прискорені, чи уповільнені
Кадри німого кіно...
Так це було давно,
Що ми нарешті від спогадів звільнені.
Деякі лишаться - непроявлені.
Причина - одна. Одна:
Засвічено їх: квітували яблуні.
Рання була весна...

11 августа.


Родилась
Марія Ткачівська.

ТА ЗНОВУ ДОЩ
Та знову дощ періщить прямо в очі,
Він змити час і змити слід цей хоче.
Якщо цей дощ і змиє веснянки,
Відбілить руки, вибілить думки,
Все перемиє у землі коріння,
Нещадно з болю вилучить насіння.
Все ж він не змиє кров, що в серці хлюпа,
Не перемиє віру, не похнюпить,
Не перемісить з іншими твій слід,
Не змиє з часу смак пекучих бід.
Не проковтне твої безсонні ночі,
Періщить дощ, періщить прямо в очі...

12 августа.


ДР Івана Гончаренка.
Василь Марцинюк на слова І.Гончаренка написал песню ПЕРЕЛАЗ:

13 августа.


ДР Галини Верд.

ЕПІЗОД
Закохана, замріяна
Словами сподівання,
Легесенько овіяна
Хвилинами кохання...
 
Пройшла - не повернулася,
Пірнувши в небуття,
А в серці обернулася
Любов’ю до життя...
 
Яскрава біла зіронька
Серед людських турбот.
Була чудова дівонька...
Скінчився епізод...

14 августа.


Родился
Ярослав Ткачівський.
Он написал стих ВОЛОШКИ, который стал песней:

Пригадай собі волошки, наші квіти,
Як твоє волосся пестив ніжний вітер.
Вів за обрій п'яну ніч тверезий ранок,
Все минуло наче стрічка на екрані.
 
Все минуло, все було, як постріл з лука,
А стріла у серці й досі – біль розлуки.
Що сподобавсь тобі інший – я не проти,
Та навіщо на весілля мене просиш?
 
Я прийду мов не болить мене ні трошки
І врочисто принесу тобі волошки.
 
Сріблом з вій твоїх очей упали сльози,
А між нами заметілі і морози.
Йдеш заплакана до шлюбу – віє вітер,
Він за мене тобі ніжно сльози витер.
 
А як будуть синьоокі в тебе діти,
Пригадай собі волошки, наші квіти.


Народ изменил текст и теперь он звучит по-другому. Песня стала называться народной. Вот так!

15 августа.


ДР Михайла Дяченка.

СПОГАД
Буде вечір, як геній.
І все, як колись: 
найсерпневіше літо... 
цілунки...
ромашки... 
... Напиши
найосінніший
в світі лист, 
нехай мені буде важко...

16 августа.


ДР Дмитра Паламарчука.

* * *
Ні, не загинеш ти безслідно
В німім безславії своїм.
Во гніві правім і святім
Воспрянеш ти, мій краю рідний,
Дніпровських круч гранітом мідним
Зведешся з попелу руїн
В красі і силі над землею.
Цей день прийде. І буде він
Останнім днем ганьби твоєї,
Твого безпросвіту. О мій
Далекий краю, знявши руки,
За кров, безчестіє і муки,—
За все воздай. Нехай Ваал,
Доки злочинства слід не стерся
На новім страшнім Нюренберзі
Дасть відповідь за Кос-Арал —
Шлях на Голгофу, шлях кривавий –
За Кодню, Крути, за Полтаву.
За твій тисячолітній плач. ...І
страждущі повернуть діти
З чужих засніжених країв,
І ти приймеш до лона їх,
І дощ пройде, і будуть зріти
Зелені пажиті твої
На полі вольному...

17 августа.


Родилась
Юлія Ткачик.

* * *
І кожен день – нова загибель
Нового «Я» з нового сну.
Я є, існую ... Не збагну:
Ще скільки на шляху тих скель?..
 
Сьогодні зникла фантазерка,
Учора безвісти пропала
Та, що колись давно кохала,
Дивившись у шматки люстерка.
 
Хто згине завтра, я не знаю.
Унутрішній мій люципер?..
Все байдуже мені тепер:
За втрату крил себе лиш краю.
 
У голові зайшлася криком,
Уламки себе не зберу.
Усе не те, що не тягну…
І стогнуть нерви сумним скрипом.
 
І б’юсь в пустелі жовтих стін,
Ламаю пальці, мрії, душу,
Та кожному всміхатись мушу –
Життя боїться перемін.

18 августа.


ДР Ярослава Дорожного.

СПОНУКАЛЬНЕ…
Святковий час, неділя, млосна спека.
Іди у зелень-ліс чи в річки край.
Не треба сукні, блузки, ні жакета.
Ти у природі чиста засмагай!
 
Цілком тут зайвий і білизни ворох.
Облиш, ну що ховаєш, дивна ти?
Природні впадини, каньйони, гори?
Стереотипів розведи мости!

19 августа.

ДР и 60-летие песняра
Володимира Шинкарука. Песню СВІЧА на музыку Костянтина Яновського исполняет Ірина Шинкарук:

20 августа.


ДР Світлани Козаченко.

СМОЛОСКИП
На скелі, між каменів сірих і моху, –
хатинка з колод потемнілих...
А він не прийшов. А спливло сорок років.
Горить смолоскип. В’яне тіло.
 
Вкривається зморшками, блякне обличчя,
пух лебедів барвить волосся...
А ти не забула. А серце ще кличе.
Чому ж не збулось? Не збулося....
 
А ти не спустилась в долину ні разу
з тієї одчайної ночі.
Нічого не знаєш. Не чула ні фрази.
А може, і чути не хочеш?
 
Чому не прийшов? А збирались тікати
світ за очі – ви і кохання.
Була ж таїна! Щоб ні батько, ні мати.
Вночі, по дорозі неранній...
 
І ти засвітила вогонь над проваллям –
щоб він не спіткнувся навіки.
І палиш звідтоді думки позосталі –
чекаєш свого чоловіка.
 
...А він просто випив. І от – передумав.
Лишився в корчмі аж до ранку.
А потім... чомусь ні жалю, ані суму –
лиш різко посунув фіранку.
 
І так і живе сорок літ під горою.
Обріс господарством, сім’єю...
Ніколи не був ні вождем, ні героєм.
Ні раз не літав в емпіреї...
 
Одна лиш дрібничка – то вікна закриті.
І очі –
            донизу.
                          Щомить.
Бо там, бо на скелі, дощем-вітром битій,
щоночі кохання горить.

21 августа.


Родился Анатолій Калянніков.

22 августа.


ДР Ігора Федчишина.

ВИПАДОК НА ПЛЯЖІ
Спекотний день. Усі біля води.
Шукають в ній куточок прохолоди.
Хто в бадмінтон, хто в теніс,хто куди,
А хто прийшов,щоб лиш змочити ноги.
 
Такий тут галас (просто до небес!),
Тут волейбол, тут шахи, водне поло,
Тут конкурси на кращий в хвилях сплеск,
На голосніший писк, на кращий сміх довкола.
 
І раптом - незбагненна тишина.
Всі погляди зійшлись на побережжі -
Іде піском довершеність сама
У капелюшку, сумочка із шерсті.
 
У темних окулярах, не спіша,
Іде краса під парасольку, пишно.
Ось зупинилась, граціозна вся,
І усміхнулась дуже симпатично.
 
Поважно з сумки досягла рушник
І на піску, мов постіль, розстелила,
Зняла халатик, склала його вмить,
І акуратно в сумку положила.
 
На сумку парасольку одягла,
Уважно всіх, в оцінці, роздивилась
Й не менш красиво на рушник лягла,
Дістала зеркальце й злегка причепурилась.
 
Навіть жінок тут ревність не взяла,
Усі стояли геть відкривши рота -
На сонечку вмостилася краса,
І тій красі було...чотири роки!

23 августа.


Родилась
Ніка Аліфанова.

ШОПІНГ ДЛЯ ЯНГОЛА
Час обертається. Сонно. Навколо.
Кожен мороз добігає відлиги.
Тиждень згори покотився додолу -
ти на вікенд купуватимеш книги,
питимеш каву у натовпі залу,
сплатиш рахунки, підправиш стосунки.
Чемно виконуй те, що забажала -
плани в блокнотику викреслиш струнко.
Це відробила і це відробила...
Насолодилась, покуштувала.
В тісній примірочній міряла крила,
та не купила. Бо коштів замало.
То є дрібничка, але неприємна.
Янголи мають слабинку у вдачі -
пір'ям і пухом пишаються ревно.
...Дайте, будь ласка, ті білі, без здачі.
Ти ж заслужила свою дольче віту,
дівчинка з розкладом кожного кроку.
Йди та нічого себе не запитуй -
тиждень ще братиме око за око.

24 августа.


ДР Алли Бінцаровської.
Песню на стихи Алли РУШНИК ВИШИВАНИЙ (муз. С.Родька) исполняет Н.Цар:

25 августа.


ДР Мар'яна Пуляка.
Песню Я ТАК ТЕБЕ ЛЮБЛЮ исполняет автор:

26 августа.


ДР Ірини Дем'янової.

* * *
Мої сни забрав у мене,
Тихий смуток, сміх невинний.
Вже душа осіннім кленом
Багряніє в морок плинний.
Вже над нею я не владна –
Серце в тебе на долоні.
То весна та гріхопадна,
то ті сльози несолоні,
то той погляд, що бентежить
і дарує буйне щастя.
Стежку ожеледь мережить,
я ж біжу без страху впасти.

27 августа.


ДР Ольги Кушнiр.

* * *
Втече за обрій розлук стежинка,
Відбуде втома.
І тиха радість з обличчям жінки
Прийде по тому...

28 августа.


Родилась
Світлана Варламова.

Я ЗАВЖДИ...
В місті вже давно нема
Тих хто плаче на світанку
Зупинись
не шукай
не побачиш їх.
(с) Океан Ельзи

моє серденько плаче,
плаче,
плаче, cцyкo, й болить.
так хворію тобою,
значить,
моя прірва
за мить
ти все скажеш відверто.
вперта,
не почую я слів.
і залишиться стерти.
вмерти.
чи зірватись на спів.
чи спиватись холодним ранком.
все одно.
все одно.
цигарки, запальничка, склянка,
розцарапане дно.
об підлогу зірвавши нігті,
я співаю пісні.
а так хочу до тебе
бігти,
як струмок навесні,
як струмок по судинах прямо
в саме сердце твоє...
не зважай, то я хвора.
п'яна.
я завжди така є...

29 августа.


ДР Олександра Гунько.

* * *
здам квартиру з меблями у друк
винайму печеру із речами
будуть місяць кликати на брук
тіні не поснулих яничарів
 
всім у кого відчай за кордон
я підкину ясність для респекту
ген хова за вилиці гордон
вікна від бульвару до проспекту
 
соромно за мера та коли
рами для дзеркал не за плечима
ти не вибачайся з-під поли
є для всіх у кожного причина

30 августа.


ДР Івана Гавриловича.

* * *
До хати чарів не принось:
Тройзілля, може, й помічне
І приворотить враз когось,
Та не мене, та не мене.

Знай любко, що лиш крок один
Від ворожби до ворожди.

Я чую твій безмовний крич -
Не переходь же річку вбрід
І не шукай в купальську ніч
Безрідний папороті цвіт.

Без недовіри й ворожби -
Ти просто так мене люби.

31 августа.


Родилась песнярка
Борислава Білоцерківська,
которая исполняет свою песню ВТІКАЮ.

1 сентября.


Родился
Микола Магера.

* * *
Якби я громовержцем був
І силу блискавиці мав,
Спалив би ворога вогнем,
Хребет його страшний зламав.