День рождения поэта

8 декабря.


Родилась
Ганна Колірдуші.


ЗАХОПИВ БУР’ЯН ЛАНИ.
Вечір. На столі Мадера.
Слів порожніх пустота.
Ах, якби ми! Ах, якби ми!
Тільки влада в нас не та…

Ось забули… Розвалили…
Захопив бур’ян лани.
Ми б достойно все робили,
Та не ті у нас пани…

Тільки «охі», тільки «ахі»,
Б’є рукою в лоб мужик:
«Ми живемо як собаки!
Наливай іще, старик».

Лунко рюмка задзвеніла.
Раптом чують із імли:
«Якби совість ви збудили,
Все зробити би змогли»

Ну а так, ми тільки плачем,
Ждем чиєїсь-то руки.
На неораній ще пашні
Плачуть п’яні мужики.

9 декабря.


ДР Оксани Куценко.

* * *
Ця квітка у мені мене перероста —
З нас жоден не хотів її, не сподівався.
Її тяжкий дурман,
Сльота на пелюстках
Розріджують туман
Тривимірності вальсу.
 
Клінічної весни сльоза і бірюза…
Ця квітка у мені мене переманила.
Біда б її вхопила —
Шкода таку зрізать.
Мене перемага її дитяча сила.
 
Тому не спопелю такі вуста пухкі.
Не зав’яжу петлю на це свавільне зілля.
Ця квітка у мені — дарунок божевілля
З гарячої руки.

10 декабря.


ДР Євгена Дашина,
песняра.

11 декабря.


ДР Любові Чорнухи.

ЗНІМИ ВЖЕ ФОТО
Пустий без розмальовок коридор,
Снують туди-сюди безбарвні  тіні.
Три дні ще перекручую повтор
Й стираю пам’ять вперто по хвилині.
На тому тижні два порожніх дні,
Лиш тільки пиво, друг і матч футболу.
Та від учора, знов гучні пісні
І кралі довгоногі сплять довкола.
Буває зранку ще муляє душа
І лоб важкий вистукує об стіни.
Не втримавшись надовго поспіша
Клинок сумлінно вишибати клином.
Так звик ховати погляд в пустоту,
В кутки холодно - ввічливого дому.
Зніми вже фото! Й рамку - сироту..
Й пробач за все несказане, потому..

12 декабря.


Родилась
Лідія Подолинна.

КІШКА
Тихенько вечір шелестить травою,
Чи, може, кішка в темноті ступає…
Нечесно, кішко, хтось повівся із тобою.
Така вона, людська натура:
Так палко любить й стрімко забуває.
 
Твій вечір – холод, голод, блохи і кліщі.
Коліна теплі вимрієш до ранку.
А вранці – дощ! Бо осінь, почались дощі –
Усі твої, з початку й до останку.
 
Зелені очі. Триколор. Любові море!
Тобі б мурчати в хаті десь, в господаря на пузі…
Ти ж – під чужим вікном, голодна й хвора,
А ми повторюєм усе – «Собаки і коти – чотирилапі друзі!»
 
А ти мурчиш мені так віддано сьогодні!
Немов востаннє… Чи таки востаннє?
Я розумію голод, бо була голодна.
Тепер мій голод вчить – «Віддай останнє!»
 
Сьогодні знову вечір. В мене ковбаса.
Невже сьогодні марно  я тебе гукала?
На нашім місці я застала пса…
І, чи не вперше, не погодувала…
 
Агов!  Двоногі  браття!!!  Маєте кота?
З ким ділите насущну ковбасу?
Вам зрозуміла істина проста?
Чи я до вас її сьогодні донесу?...
 
Дай Бог!  Дай Бог тобі здоров'я, кішко!
Носи хвоста поважно й гордовито.
А потім ми зустрінемось, помуркаємо трішки,
І ти…   І ти підеш до мене жити.

13 декабря.


Родился
Євген Сверстюк.
Песню НЕБО В СИНІХ ЗІРКАХ (его слова) исполняет Ольга Богомолець:

14 декабря.


Родилась
Наталія Дзенків.
Она исполняет свою песню ЗНАЄШ ЯК БОЛИТЬ:

15 декабря.


ДР Анатолія Гальченка.

* * *
Самітника від натовпу зціля
Правічний Сум – тонкий, мов павутинка.
Комусь – манірна пісня солов’я,
Мені – "курли" останнє журавлине …

16 декабря.


ДР песняра
Олексія Керкеші.
Песню РОЗКАЖИ МЕНІ (сл. и муз. Керкеші) исполняет автор:

17 декабря.


Родился Микола Невмитий.
Звучит песня НА КОНЯ (сл. М.Невмитого, муз. В.Конощенко,исп. В.Кавун):

18 декабря.


ДР Лариса Колесник.

* * *
Я чекаю тебе, я чекаю тебе і донині,
І сама вже не можу збагнути оті почуття,
Як хмаринки у небі, блукають думки в самотині,
А надії мої полетіли кудись в небуття.

Я чекаю тебе, як ніколи іще не чекала,
Як чекає весни, прокидаючись, рання земля.
Чи можливо тобі я чомусь до душі не припала?
Чи дорогу до мене границя якась віддаля?

Я чекаю тебе, бо повернешся ти, я це знаю,
Перешкод і границь для кохання немає ніде,
І тебе я, мов ранню весну привітаю,
І надія, і віра, і радість до мене прийде!

19 декабря.


ДР Валерії Богуславської.

НОТИ САМОТИ
Соль-вейг, смуток соло-в’їний,
Калиновий передзвін,
Присмак згірклий, присмак винний
Передчасності сивин.
До-ля сі-ре оминає...
День минає, вік минає,
Календар листки мі-няє,
Зеленіє березіль,
А тобі розрад немає.
Кошеням в душі дрімає
Слізних перлів грудка-сіль.
Фа-йна панно, безталанна,
Наче горлиця закланна –
Головою би об мур!
Є доцільніші пожертви:
Онде поміж мальв
з мольбертом,
З клаптем полотна подертим –
Катерина Білокур...

20 декабря.


Родилась
Ганна Смольська.


* * *
Жовтень видався надто довгим –
У ньому було три дні...
Вино. Каштани. Трохи старого болю,
Все інше віддай пітьмі.
 
Коли зануриш обличчя в воду,
Гадаєш, можна піти на дно?
Якщо рефреном, ба навіть й кодом –
А раптом один на сто?
 
Коли не знаєш, що із тобою завтра –
Вистава? Концерт? Кіно?
Незнані вулиці? Знані холодні рани?
А все одно...
 
Дощі... Все свіже: трави, земля, серця.
Замовлю пива (надто далеке місто).
Так у душі живого іще мерця
Останній подив стане таким недійсним.

21 декабря.

Более 200 лет назад родился польский и украинский песняр
Тимко Падура.
Его украинская песня КОШОВИЙ звучит в исполнении Марії Віксніної:



Его наиболее исполняемая в Польше песня HEJ SOKOŁY (поёт Maryla Rodowicz):

22 декабря.


ДР Наталії Пасічник.

ЗА МОТИВАМИ РОМАНА СКИБИ
ці тижні в тернополі тижні опісля любові
гіркі чаювання при світлі або при вікні
ти плакала вперше а отже ти плакала знову
за тим хто казав тобі – так а виходило – ні
 
крихка його пам’ять цілунки його не відчутні –
торкнеться вустами плеча – і ні знаків ні ран
і сни у яких так багато і мало з майбутнього
приносять лиш втому бо зрештою знаєш сама
 
що тижні минуть і любов омине небезпеку
згасати в тобі чи навіки з тобою зростись
і той хто пішов – не важливо чи зблизька він був чи здалека -
таки повернеться колись

23 декабря.


ДР Олександра Єрмолаєва.

ОПТИМІЗМ
За віком вік душа шалено
Росла крізь тисячі життів,
Щоб дивну ауру для мене
Вдягнути в кращому з світів.
І ось, освячений Всевишнім,
У сні неначе наяву,
Тримаюсь на Землі цій грішній
І вкотре вірю, що живу.

24 декабря.

Родилась
Люцина Хворост,
настоящий талант. Люцина исполняет свою песню СОЛОДКОГІРКИЙ РОМАНС:

25 декабря.


Родился
Марійка Гаманець.

ВОНА ЛИШЕ ХОТІЛА МАМУ Й ТАТА…
Маленька малювала маму й тата.
Тіток, дядьків - усю-усю родину.
Вона завжди хотіла мати брата.
Щоб захищав її і був в тяжку хвилину.
 
Вона лише хотіла, щоб по ночах
З сестрою про секрети розмовляти.
Вона сама вже й бавитись не хоче.
Одною не цікаво в ляльки грати.
 
Маленька малювала діда й бабу -
стареньких, стомлених, але іще привітних.
Вона ходила з ними би по саду -
і піклувалась би про своїх рідних.
 
Вона б любила кожного шалено -
Усе б віддала за велику хату.
Вона б була щаслива без "напевно".
ЇЇ би зігрівало слово "тато".
 
Маленька вже не та: вона - доросла.
Задумується тільки на хвилину.
Вона сама. Її лишили просто...
Та все ще хоче мати ту родину.
 
Замріється, бува, та й забуває.
Про те, що прожила в дитячому будинку.
Любиму маму Бог хай зберігає.
Хоча залишила беззахисну кровинку...

26 декабря.


Родился
Олег Романенко,
чьё стихотворение МІЙ КІТ ЗА ТОБОЮ СКУЧИВ, очень простое по форме и очень искреннее по содержанию, переведено на множество иностранных языков:

* * *
Мій кіт за тобою скучив,
У мене нові книжки,
У мене нові шпалери,
Мій кіт за тобою скучив.
 
У мене нові шпалери,
У мене нове життя,
І тільки одна проблема:
Мій кіт за тобою скучив.

27 декабря.


ДР Євгенки Чугуй.

ВІЩУВАННЯ
Я сама - не сама.
Я жива - не жива.
Бите скло, пісень лихоманка.
Я влаштую жнива,
Парубоцькі жнива,
Хай радіють мої колежанки…
 
Сивий прах полетить,
Сильний прах проросте.
Чи любов, чи діряві червінці?
Якщо сіль на вустах,
То байдуже, пусте,
На долоні написано жінці…

28 декабря.


ДР Тетяни Радко.

ДОЩ ІШОВ
А по вулиці дощ ішов
Отак просто.
Краплі падали з підошов,
Наче сльози.
 
З листя жовтого капюшон,
Зручно дуже.
В серце осені дощ ішов
По калюжах…

29 декабря.


ДР Михайла Дубовика.

* * *
Падає листя пожовкле осіннє,
Небо туманами мріє.
Сій мені в душу утіхи насіння!
Ave, Маріє!

30 декабря.


Родился
Михайло Гринишин,
автор знаменитой песни ВІВЦІ МОЇ ВІВЦІ, которую исполнит Микола Сисак в сопровождении оркестра.

31 декабря.


ДР Михайля Семенка.

VII
Білі білі як коралі
білі зуби зуби Галі
тіло біле все у неї
тіло білої лілеї
вона вся така пестлива
повна чарів повна дива
біла вся душа її
в ній жартують солов’ї
я коханням ясномилим
розстилаю білий килим
і до ніг її кладу
і схилюся й упаду
у бажанні буйносмілім
у єднанні чистобілім
в білосерденько загляну
жити далі ні не стану
тіло біле все у неї
тіло білої лілеї
серце в неї із кришталю
Галю! Галю!

1 января.


ДР Еліни Форманюк.

* * *
не реп не хоку не верлібри
не ніч не ти не песимізм
не граєш сам у прісні ігри
не ловиш зайців тьмяних призм
 
не так не вчасно не весною
відбилось сонце на щоці
не та молитва не з тобою
не срібний хрестик у руці
 
не спокій грішника жорстокий
не та любов і не на трьох
не мій німий до щастя дотик
не happy end
не епілог

2 января.


ДР Володимира Хлопана.

НА КРОК ПОПЕРЕДУ ЖИТТЯ…
Ви йшли вперед... 
Без вороття
Голодні, босі та обдерті
На крок попереду життя
І лиш на крок позаду смерті
Ви йшли... 
Під звук серцебиття
В свинцю кривавій круговерті
На крок попереду життя
І лиш на крок позаду смерті
І без жалю.
Без каяття
Ішли вперед. 
Затяті. Вперті
На крок попереду життя
І лиш на крок позаду смерті.

3 декабря.


Родился
Іван Низовий.

* * *
Пожовкле листя на мої стежки –
Нагадування зайве про розлуку –
Повільно лине...
Падає без стуку
Достиглий жолудь бронзово-важкий
На твердь земну.
 
Прошкую навмання
В жовтневу сумовиту завірюху,
Туди,
Де, замерзаючи без руху,
Самотній клен стоїть на схилі дня.
В незвичній тиші, в тиші неземній –
Пожовкле листя…
Стежка загубилась…
Будив я тишу – тиша не збудилась,
І сам я наче розчинився в ній...

4 января.


ДР Миколи Ткача.

* * *
Прощай. Згубись. Яка потреба
палити душу невзначай.
Мені не сонячно без тебе,
ще важче будеться. Прощай.
 
Уже чекань моїх вітрило
солоний вітер переправ;
уже я падаю безкрило,
уже душа моя без прав.
 
Смак полину і пах медовий.
Безлюдний степ. Дзвінкий ручай.
Прости мені мій сум бездомний.
Я так люблю тебе. Прощай.

5 января.


Родилась
Надія Кара.

ЕРОТИЗОВАНА СКЛАДОВА

В.
ініціал у епіграфі – особисте,
здогади – злим язикам то найкращий харч.
я провокую їх. так. і – авжеж – навмисно.
я спекулюю ім'ям твоїм, тож пробач.
 
бісики змушують згадувати дрібниці:
чіткість емоції в згинах виразних брів
(цинік діагностував би істинкти ниці)…
тільки мені знати, що ти насправді хотів.
 
ковзає погляд, занурюючись у сутність...
усмішка заблукала в куточках губ,
і від відвертості – ніяково присутнім.
ніби відчув
і одразу змінився кут –
 
дотик долоні доводить до точки кипіння
(ніби продуманий, нібито мимохіть).
пік насолоди: лоскоче десь в піднебінні
вбивче поєднання: ніжність, чуттєвість, хіть...
 
Суміш п'янких ароматів від кофеїну
і вищосортного Winston-ського тютюну...
...все планувалось як розіграш для наївних,
тільки цього разу ти межу перетнув...
 
поки не пізно –  півкроку назад хоч, ну ж бо.
поки ще в змозі думати голова –
просто змирись, що дефектом нашої "дружби"
є якась
еротизована
складова...

6 января.


Родился очень известный поэт
Володимир Сосюра.
На его стихи сложено много песен. Одна из них, ТОПОЛИНА БАРКАРОЛА (муз. П.Майбороди) звучит в исполнении трио бандуристок Дивоструни:

7 января.


Родился поэт-песняр
Ростислав Братунь.
Песню на стихи Братуня ВІДПЛИВАЮТЬ БІЛІ КОРАБЛІ исполняет Юлія Колесник (муз. П.Дворського)

8 января.


ДР Степана Крижанівського.

БЕРІЗКА
Кожен вечір дожидаю -
Вийдеш ти чи ні?
Кожен вечір виглядаю
У далечині.
 
Бачу: в білому убранні
Край твоїх воріт
Хтось в неясному смерканні
Все стоїть, стоїть.
 
Чи не ти мене чекаєш
В сумі самоти?
Я лечу і повертаю, -
Ні, не ти, не ти...
 
Край воріт сумна і мила
В білому вбранні
Жде мене берізка біла
У самотині.
 
Скільки раз імла вечірня
Маяла крильми,
Стільки раз берізка вірна
Виглядала з тьми.
 
Ти ж десь довго загулялась,
Не вернулась в дім,
Ти берізкою зосталась
В спогаді моїм.

9 января.


ДР песняра
Михайла Бойко.
Его песня СОН ЦЕ звучит в исполнении группы Колір Ночі:

10 января.


ДР Софії Кримовської.



ГРА
Життя – то гра. Зіграємо в любов?
Маленьку п’єсу на чотири дії:
У першій я даю тобі надію,
У другій – ти, а я цьому радію.
У третій безліч сцен, людей, розмов.
 
А у четвертій? Може, з хепі-ендом?
Із сукнею від «Prada» чи «Armani»?
Усі веселі, гарні, може, п’яні?
З ламбадою, лезгінкою, кан-каном?
Але, на жаль, задорога оренда...
 
Обмежимося грою на папері
Без феєрверків і гучних феєрій.

11 января.


Родилась
Наталія Дев'ятко.

* * *
Ну от і все, і світло плавно згасло,
І шелест оплесків розтав в ночі.
Безмовну сцену, горду і прекрасну,
Імла сховала, скільки не кричи.